Зелений туризм у Карпатах - міфи та реальності
Андрій Волхонський.
Журнал 'Український Туризм' номер 1, 2006
Продовжуємо
розпочату в попередніх номерах "Українського туризму" тему: подання
курортних можливостей нашої країни Цього разу ми торкнемося теми відпочинку взимку
в Карпатах, а саме спробуємо розібратися, що собою являє сільський
зелений туризм (його називають агротуризмом, екотуризмом).
Довідка: Сільський зелений екоуризм - це активний відпочинок у сільській місцевості
на території натуральних природних ландшафтів, у будинку господарів чи окремих
котеджах, на природі, біля лісу, моря чи озера. Він передбачає не лише
відпочинок у сільському будиночку, але й можливість поспостерігати за твариною та рослинною
світом, познайомиться із традиціями певного регіону, відчути взаємозв'язок
людини з природою.
Після Євробачення стали дедалі частіше говорити про відкриття "зеленої"
вулиці для зеленого (сільського) туризму. Держава зацікавлена ??у залученні
туристів у Карпати. Як відомо, карпатські села, особливо гірські і там, де
обладнані гірськолижні спуски, вже з давніх-давен займаються цим домашнім
вид бізнесу. На сьогоднішній день він носить переважно стихійний характер і
ніде і ніким не узаконено.
Так що ж ми знаємо про наш західний край…. Карпати розташовані на заході України
на кордоні з Румунією, Угорщиною, Словаччиною та Польщею. Гори розташовані на території
4 областей України: Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська та Чернівецька.
Цей регіон також умовно ділиться на 2 частини – Прикарпаття та Закарпаття. Прикарпаття
- це Івано-Франківська та Чернівецька області, Закарпаття - Закарпатська або
Закарпатська область. Частина Львівської області також розташована на території
гір (південна частина). Гори невисокі, вулканічного походження, середня висота
близько 1200–1400 метрів. Найвища точка знаходиться в районі села Ясіня та
Яблуниця – гора Говерла (2061м). Поруч розташовані всі двотисячники українців
Карпат – Петрос, Хом'як, Поп-Іван.
На цей Новий Рік, як і минулого року, ми з друзями вирішили відвідати Карпати.
Спробую докладно описати, чим саме вирізнялася зустріч свята серед гір
у 2005 році (в будинку господарів) та 2006 роках (на так званій базі відпочинку). Так
як у нашій команді не було великих професіоналів з катання на гірських лижах,
ми розглядали найбільш 'красивий' і доступний по 'кишені' варіант. До речі,
після вивчення цін на бази відпочинку через інтернет нам довелося відмовитися від
Ідеї ??зустрічі Нового Року на гірськолижній базі. На мій погляд, вартість тут
необґрунтовано завищено.
Так,
наприклад, гірськолижна база Буковель розташована у с. Поляниця Яремчанського
району пропонує 2-місний номер за заїзд у святковий сезон з 26.12-02.01
за 7238 грн. (і це тільки зі сніданком!), Плюс до цього треба додати новорічний
вечеря за 657 грн. з людини. На іншій же базі – Драгобрат (це найвища
гірськолижна база України), розташована на висоті 1400 м над рівнем моря,
на стику хвойних лісів та альпійської зони, біля підніжжя гори Стіг (1707 м) та гірського
масиву Близниця (1883 м) ціна з 2-х разовим харчуванням на одну особу в 2-х
місцевому номері у готелі з 29.12 – 05.01 складає 2460 грн. Трохи дешевше
на цьому фоні виглядає санаторій "Синяк" розташований у мальовничій
долині річки Матієва, оточеної горами, покритими мішаним лісом, на висоті
4210 м-код над рівнем моря. Тут ціна на одну особу за 2-х місний номер
із зручностями на заїзд з 29.12.05 – 04.01.06 складає 1474 грн. (з 3-х разовим
харчуванням). За підйом канатною дорогою ви заплатите 2 грн., а прокат гірськолижного
спорядження обійдеться вам від 20-70 гривень на добу (для дітей – 15 грн.).
Епізод 1. 2005 рік. Для знаходження відповідного місця зустрічі Нового Року в Карпатах
нам довелося звернутися до маленької Київської тур-фірми, де нам на вибір показали
кілька варіантів за досить прийнятною вартістю від 70 до 150 гривень
добу у будинку господарів. Трохи порадившись ми вибрали відпочинок у приватному будинку
селищі Синевир за 80 гривень на добу з 3-разовим харчуванням, про що, приїхавши
на місце ні хвилини не жалкували. Дуже сподобалося привітність та гостинність
господарів. Всю дорогу до хати господар розповідав про місцевість, а вона просто зачаровувала.
Великі засніжені гірські вершини, стрімкі гірські річки, круті урвища
.…, а ось тут знімався фільм 'Табір іде в небо'…. Оселилися ми о двох
будинках, що знаходяться на відстані близько 100 метрів один від одного (у господаря і
у його сестри). Добре відзначили Новий Рік, хоча було трохи тісно на кухні де
ми зустрічали, але весела компанія не давала нудьгувати ні на хвилину.
Усім дуже сподобалася місцева природа. Тут знаходиться найбільше озеро
Закарпаття – Синевір, яке утворилося 10 тис. років тому. На нього ми потрапили
1 січня, проїхавши 16 км від самого селища через найкрасивіший заповідник. Озеро
знаходиться на висоті 989 метрів над рівнем моря. Площа озера не дуже велика,
середня глибина близько 17 м.
Вся територія тутешніх гір густо заселена. Люди живуть навіть на вершинах гір, у гордом самотності. Багато будинків виглядають так, як і сто років тому. Цивілізація там є, але, як ніде в Україні, збереглися давні традиції. Туристів там не так багато, як, наприклад, у Криму. Це дуже тішить, бо скрізь чисто.
З гір стікає безліч річок та потоків. Деякі річки вважаються одними з самих чистих у Європі. Майже всі великі річки – Прут, Черемош, Стрий – придатні для сплавів. Так, на другий день, ми побували в єдиному в Європі 'Музеї лісу та сплаву'. Там досить докладно розповіли про роботу сплаву, показали різні експонати. Свою роботу він припинив у середині минулого століття, коли машини прийшли на допомогу людям. Тільки там розумієш ціну дереву.
Зі спогадів про минулий Новий рік у мене залишилося тільки відчуття комфорту: затишні кімнати у закарпатському стилі, національна кухня, екскурсії щодня. З мінусів відпочинку можу відзначити лише проблеми із гарячою водою.
Епізод 2. 2006 рік. Трохи інша ситуація була цього року. Цього разу,
я як організатор групи із 14 осіб пішов іншим шляхом. Все почалося з тотального
"пролопачування" інтернету на предмет координат господарів, які здають
житло. В результаті було знайдено багато інформації про приватний сектор.
На Закарпатті мені траплялися переважно сайти посередників без вказівки прямих
координат господарів І ось я натрапив на досить грамотно створений та продуманий
сайт www.nezabarom.com.ua. Він відрізнявся простим та доступним поданням інформації.
Тут були прямі телефони господарів. Обдзвонивши близько десятка місць (дуже багато
вдома вже були заброньовані), я зупинився на відпочинковому комплексі "Гранд",
розташованому у с. Великий Бичков, поблизу Географічного центру Європи
кордону з Румунією в гарному та тихому куточку, недалеко від лісу та річки.
Як йшлося на сайті: '…комплекс пропонує своїм гостям проживання в номерах
у готелі або котеджі з сауною та додаткові послуги, серед яких сауна
басейн, ресторан, відкритий басейн. На території бази є дерев'яні
альтанки, мангал для барбекю, більярд, ігрові автомати. Поряд з відпочинковим комплексом
знаходиться магазин. Дістатися комплексу можна поїздом до залізничної станції Рахів
або Мукачево, а звідти автобусом Мукачево - Великий Бичків або Рахів - Великий
Бичків ... ' Вартість нас теж цілком влаштувала: 2 місний номер з душем і умивальником
коштував 60 гривень на добу, 3-х місний – 100. За фотографіями самого комплексу
і номерів складалося цілком гарне враження про це місце.
Потім був тиждень клопоту: домовленість з господарем по телефону, переведення передоплати
за номери, купівля квитків (яких навіть за 45 днів або не було, або були, але
тільки бічні у плацкарті).
Ось і настало 30 грудня, дорога в поїзді пройшла добре. На наступний день
нас зустріли о 6-й ранку в Мукачеві, довезли до нашої бази. Ми вийшли з мікроавтобуса
(до речі крім нас на базі ще було близько 16-18 осіб з Одеси та Києва), я
побачив господаря, з яким до цього спілкувався лише телефоном. Він провів нас
за базою. Це
був великий будинок використовуваний як готель у дорозі, на першому поверсі кафе-бар,
на другому поверсі номера, а також продовження будинку у двір - теж зовсім нові
номери (хочу помітити - досить якісно та затишно зроблені, як виявилося
буквально за місяць до нашого приїзду. Нашу компанію оселили на другому поверсі
комплексу. Ось і номер: начебто все нормально та затишно, але тільки чомусь половина
лампочок перегоріла, умивальник дуже брудний, на меблів зверху такий пил,
що мені здалося, її напевно ніколи там не витирали.
З гарячою водою проблема – її просто немає, як потім пояснили – миється перший
поверх, і до нас вона просто не доходить, доведеться зачекати. Добре погодились
ми, і пішли перекусити. З усіх страв у меню кафе (а їх було близько 15), замовити
можна було, чомусь тільки два - три: гуляш і картопля пюре. Надалі
ми дізналися, що тільки ці страви є в наявності щодня, а інші напевно
кухареві не хотілося готувати.
Перший день добігав кінця, за цей час ми пройшлися селищем, купили спиртного
на Новий рік, подивилися на селище з гори. Увечері в номері знову не було води.
Довелося спілкуватися з господарем, за хвилин 15, щось начебто з'явилося. на
На першому поверсі почалися приготування до свята. Господарі, а точніше працівники,
найняті ними для кафе, приготували досить добрий стіл. Хочу зауважити, що
від Нового Року в нас залишилися лише позитивні спогади.
Потім були інші дні, про які навіть не хочеться згадувати, наприклад, на 1 січня
господар відвіз нас на гору для катання на лижах, сказав, що за хвилин двадцять
прийде з санками та лижами, а сам просто поїхав на базу і з'явився години через
три. Довелося самим спускатися з гори та шукати кафе де можна перекусити.
Екскурсії були не цікавими та нудними, тому що дивитися тут, на кордоні
з Румунією, як виявилося нічого, та й розповісти щось 'діти гір' виразно не
могли. А ось сісти за кермо після пари-трійки стопок горілки, або взяти як
можна більше грошей із туристів за поїздку - це без проблем.
В останні дні господарі трохи виправилися, начебто кухар уже міг щось приготувати.
крім гуляшу та картоплі, але загальні враження були повністю зіпсовані. Ми навіть
почали заздрити тим, хто їхав трохи раніше за нас.
Так що ось такий він закарпатський сервіс. Багато господарів, як виявилося, там просто не розуміють, що це таке. Що ж можна порадити, якщо ви всі ж захочете поїхати до Карпат? Зверніться до знайомих, колег чи друзів перед тим як кудись їхати, розпитайте їх якомога точніше, щоб ваш відпочинок не був зіпсований.
Ласкаво просимо до цього дивовижного і непередбачуваного краю !
